В надії на краще життя тисячі людей щорічно шукають іншої долі за кордонами своїх держав. Як показують реальні дані статистики, 31% дорослого населення з вищою освітою готовий ризикнути і поїхати на чужі простори. Серед молоді цей показник навіть збільшується і сягає позначки в 48%, що складає майже половину населення.
Які ж причини такого палкого бажання переїхати і стати жителем іншої країни?
Причин на це може бути безліч: і прагнення фінансової незалежності, і неможливість реалізації себе в своїй сфері в країні-проживання та навіть бажання побачити інший рівень життя. Причин може бути дуже багато і у кожного вони свої.
На переїзд простіше зважитись особам, які мають вищу освіту, не мають сім’ї, але обставини склались так, що кар’єрні перспективи, які пропонує український ринок праці для таких спеціалістів не зовсім їх влаштовують.
Прикладом таких професії є спеціалісти IT-галузі, вчені, певною мірою лікарі, письменники і т.д. Для таких людей рішення переїду є логічним, але що головне - в повній мірі реальним. Адже саме їм простіше зважитись на кар’єрну еміграцію, тому що відповідь на найважливіше питання: «Чим займатись» у таких людей вже є.
Менш часто приймають рішення про переїзд сімейні пари. Адже, в порівнянні з одинокими людьми, молоді сім’ї з дітьми несуть відповідальність не тільки за себе, але і за дитину. Тому в такій ситуації, виправдання: «життя за кордоном не склалось» аж ніяк не підходить, адже на кону життя маленької людини, яка ще тільки так невпевнено ступає по світі.
Присутнє також явище еміграції некваліфікованої робочої сили, або людей без вищої освіти. Саме цьому прошарку суспільства дуже важко вирішитись на такий рішучий крок як еміграція. Адже на їхню думку за кордоном ніхто їх не чекає і нікому вони не потрібні. Тим не менш, останнім часом все більше не вистачає саме такої робочої сили.
Давайте поглянемо на реалії: не дивлячись на те, які рушійні сили стоять за бажанням переїхати, кількість тих, хто дійсно зважується на переїзд значно менша. Як кажуть, страх – це найсильніше із людських почуттів. Можливо, саме почуття страху – «як мені бути далі», «як наважитись», «чим займатись в іншій країні», « як покинути друзів» і стає причиною того, що реальний показник еміграції в декілька разів менший за бажання людей?
Але факт залишається фактом. Еміграція в наш час на хвилі своєї популярності і, на мою думку, така тенденція залишатиметься і в наступні роки. І як би не було важко в своїй крані, потрібно чітко усвідомлювати свої мотиви. Запитати себе, чи дійсно воно того варто? Якщо так, якщо Ви прагнете змінити країну, та що там говорити, взагалі кардинально змінити життя, ми завжди раді підтримати і допомогти наважитись на рішучий крок. Сміливо і тільки вперед головний девіз по життю!
Які ж причини такого палкого бажання переїхати і стати жителем іншої країни?
Причин на це може бути безліч: і прагнення фінансової незалежності, і неможливість реалізації себе в своїй сфері в країні-проживання та навіть бажання побачити інший рівень життя. Причин може бути дуже багато і у кожного вони свої.
На переїзд простіше зважитись особам, які мають вищу освіту, не мають сім’ї, але обставини склались так, що кар’єрні перспективи, які пропонує український ринок праці для таких спеціалістів не зовсім їх влаштовують.
Прикладом таких професії є спеціалісти IT-галузі, вчені, певною мірою лікарі, письменники і т.д. Для таких людей рішення переїду є логічним, але що головне - в повній мірі реальним. Адже саме їм простіше зважитись на кар’єрну еміграцію, тому що відповідь на найважливіше питання: «Чим займатись» у таких людей вже є.
Менш часто приймають рішення про переїзд сімейні пари. Адже, в порівнянні з одинокими людьми, молоді сім’ї з дітьми несуть відповідальність не тільки за себе, але і за дитину. Тому в такій ситуації, виправдання: «життя за кордоном не склалось» аж ніяк не підходить, адже на кону життя маленької людини, яка ще тільки так невпевнено ступає по світі.
Присутнє також явище еміграції некваліфікованої робочої сили, або людей без вищої освіти. Саме цьому прошарку суспільства дуже важко вирішитись на такий рішучий крок як еміграція. Адже на їхню думку за кордоном ніхто їх не чекає і нікому вони не потрібні. Тим не менш, останнім часом все більше не вистачає саме такої робочої сили.
Давайте поглянемо на реалії: не дивлячись на те, які рушійні сили стоять за бажанням переїхати, кількість тих, хто дійсно зважується на переїзд значно менша. Як кажуть, страх – це найсильніше із людських почуттів. Можливо, саме почуття страху – «як мені бути далі», «як наважитись», «чим займатись в іншій країні», « як покинути друзів» і стає причиною того, що реальний показник еміграції в декілька разів менший за бажання людей?
Але факт залишається фактом. Еміграція в наш час на хвилі своєї популярності і, на мою думку, така тенденція залишатиметься і в наступні роки. І як би не було важко в своїй крані, потрібно чітко усвідомлювати свої мотиви. Запитати себе, чи дійсно воно того варто? Якщо так, якщо Ви прагнете змінити країну, та що там говорити, взагалі кардинально змінити життя, ми завжди раді підтримати і допомогти наважитись на рішучий крок. Сміливо і тільки вперед головний девіз по життю!
